PIDKOVAmusic

Вокальна студія

Ви тут: Головна Події

Події

                     

                        

 

Програма "Архіватор" присвячена спогадам про  українського співака

 Владіслава Левицького!

Dim lights Embed Embed this video on your site

 

 

Прем`єра пісні від Петра Радейка та Мелодії 12 - ``Скрипаль``

Dim lights Embed Embed this video on your site
 

  На підтримку української армії було створено пісню "Чуєш, ти чекай мене"

Dim lights Embed Embed this video on your site

слова - Костянтин Симонов

переклад на українську - Юрій Гончаренко

музика - Михайло Олійник

вокал - Петро Радейко

муз.супровід - ансамбль  "Високий Замок"

 бек вокал - Іванна Комаревич

                    Світлана Дубініна

                    Оксана Тимків

партія ф-но - Михайло Олійник

аранжування - Андрій Яцків,Михайло Олійник

запис - PIDKOVAmusic

   
 Пісня "Найкращих забирають небеса" присвячена Андрію Юркевичу полеглому герою в АТО.
 
слова: Людмила Максимлюк.
музика: Михайло Олійник.
виконує: Михайло Мирка.
Embed Embed this video on your site
 

 

Україна відзначає 21 листопада День Гідності та Свободи.

 
   Цьогоріч 21 листопада Україна вперше відзначає День гідності і свободи на честь початку цього дня двох революцій:
Помаранчевої революції у 2004-му та Революції Гідності у 2013-му році.
 
Dim lights Embed Embed this video on your site

У філармонії відбудеться національний музичний проект «Мелодія»

У Львівській філармонії, 23 жовтня, відбудеться проект «Мелодія». Автором ідеї проекту є соліст Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької Петро Радейко. До проекту залучено чимало львівських музикантів. Львівський композитор Михайло Олійник пише до проекту авторські пісні, а також виконає власні сольні інструментальні твори, як піаніст.

Творча співпраця Петра Радейка з Михайлом Олійником зародилася під час революційних подій в Україні. Композитор  написав пісню на слова Оксани Максимишин «Мамо, не плач», яка присвячена загиблим героям Небесної сотні. За словами композитора, він шукав соліста зі справжнім характером, оскільки пісня драматична і потребує неабиякої витримки.

Соліст Львівського оперного театру Петро Радейко відповідав тим  критеріям, які шукав композитор. У першій спільній пісні «Мамо, не плач» взяли участь близько 70 львівських музикантів. Саме ця пісня,. аранжування до котрої зробив  мистецький керівник Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок» Андрій Яцків, стала поштовхом до продовження спільної праці.

Наступною спільною роботою Михайла Олійника з Петром Радейком стала пісня «Чуєш, ти чекай мене». Цей відомий вірш Костянтина Сімонова «Жди меня» українською переклав Юрій Гончаренко. Пісня пов’язана з подіями в Україні і написана на підтримку військових та їх родин. У цій композиції цікава музична концепція з цимбалами, сопілками. Це етнічна рок-балада. Її можна послухати в інтернет-мережі.

Після двох спільних робіт з Петром Радейком, за словами Михайла Олійника, прийшло бачення майбутньої співпраці.

Петро Радейко давно виношував ідею проекту  «Мелодія», і зараз  запропонував Михайлу Олійнику долучитися в якості композитора, аранжувальника та виконавця. В багатьох піснях Михайло виконає партію фортепіано. Аранжує твори також Андрій Яцків. В проекті «Мелодія» кожен з учасників має можливість втілити свої творчі плани.

Зараз музиканти ведуть масштабну підготовку до проекту «Мелодія». Робота у студії відбувається з багатьма експериментами та творчими пошуками. Петро Радейко запросив до співпраці багатьох львівських виконавців, серед них музиканти ансамблю «Високий Замок» Львівської філармонії, відомий гітарист Андрій Бадюк, а також і три вокалістки, які виконуватимуть пісні як сольно, так і на бек-вокалі. Саме проект «Мелодія», за словами Михайла Олійника, стане втіленням його творчих планів, оскільки він як  джазовий піаніст багато  експериментує із стилями.

До концерту «Мелодія» входять поп-класичні твори, українські романси та твори в стилі босса-нова, свінг, балада. Михайло працює і в стилі етно-джаз, тому у концерті висвітлюватиметься етнічний бік, і будуть експерименти з народними піснями.

Михайло Олійник народився на Тернопільщині. Освіту розпочав у Львівській середній спеціалізованій музичнійшколі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької. Згодом продовжив навчання у Київському інституті музики ім. Р. М.Глієра по класу  джазового фортепіано.

Революційна доба в Україні відкрила у Михайла бажання творити український продукт, адже у мас-медіа багато музики, і не завжди якісної. Композитору хочеться творити таку музику, яка буде потрібна суспільству, музику із духовним наповненням, музику, яка мала б національний колорит. І водночас її можна було б презентувати за кордоном. У доробку Михайла Олійника близько десяти композицій, об’єднаних однією тематикою. Це вокальні солоспіви романсового напряму. З інструментальних композицій у доробку Михайла також близько десяти для різних складів. Серед народних – гуцульські мелодії та  сольні для фортепіано.

Його найближчі композиторські задуми будуть втілені в авторському альбомі, де він виступить як піаніст. Це буде інструментальний альбом української етники з джазовими елементами.

Михайло Олійник пише пісні для багатьох виконавців – Петра Радейка, Ольги Кримаренко, учасниці «Голосу Країни» Лілії Королюк, для студентів-вокалістів Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра. 

У батьківській сім’ї Михайла шестеро дітей, і всі професійні музиканти. Батько також музикант, а мама – організатор театральних обрядових дійств. Ще змалечку всі діти виступали на сцені. Виступають і як сімейний інструментально-вокальний ансамбль Олійників, виконують  народну і авторську музику. Склад ансамблю Олійників досить цікавий: саксофон, труба, віолончель, баян, фортепіано, фагот. Окрім того, всі співають.

Зараз Михайло Олійник  робить аранжування народних пісень для Першого національного. Аранжування народних пісень, авторська музика – це студійна робота Михайла. Новим напрямом є робота над саундтреками до художнього фільму про Крути. Вихід фільму у прокат запланований на  наступний рік. У доробку Михайла є аранжування до мюзиклів, зокрема постановки дитячого мюзиклу у Києві.

 

Презентація пісні «Мамо, не плач» у виконанні Петра Радейка,

ансамблю «Високий Замок», оркестру «Віртуози Львова»Муніципального хору «Гомін»

 

 

Dim lights Embed Embed this video on your site

Dim lights Embed Embed this video on your site

http://www.youtube.com/watch?v=F87EoTQc4rI

http://www.youtube.com/watch?v=Ku3Dbp2grUE

http://www.youtube.com/watch?v=C-9keiMLzZg

http://www.youtube.com/watch?v=rfcCghP8-KY

 

 

 

28 БЕРЕЗНЯ (П’ЯТНИЦЯ), 11:00

Прес-клуб, м. Львів, пр. Шевченка, 11  (2 поверх)
Прес-конференція:
презентація пісні «Мамо, не плач» у виконанні Петра Радейка, ансамблю «Високий Замок», оркестру «Віртуози
Львова»Муніципального хору «Гомін»

Оксана Максимишин-Корабель – автор слів

Михайло Олійник – автор музики

Петро Радейко – соліст Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької

Андрій Яцків – художній керівник проекту 

Ростислав Бурко – директор оркестру «Віртуози Львова»

Сергій Бурко – головний диригент та засновник оркестру «Віртуози Львова»

Володимир Дуда – художній керівник оркестру «Віртуози Львова»

Руслан Ляшенко – художній керівник муніципального хору «Гомін»

 

У час сороковин загиблих Героїв на Майдані львівські музиканти записали пісню пам’яті загиблих на Майдані  «Мамо, не плач» на слова львівської журналістки Оксани Максимишин-Корабель. Зараз вона мешкає у Португалії. Музику написав молодий львівський композитор, учасник Євромайдану Михайло Олійник.  Пісня написана 21 лютого у час піку трагічних подій на Майдані. 

Михайло Олійник розповів: «Перебуваючи у той час на Майдані, я був вражений текстом вірша Оксани Максимишин-Корабель і музика просто сама вийшла із серця. Записавши демоверсію пісні, я зв’язався з автором тексту. Для кожного композитора важливо, щоб його музика звучала, тому я розпочав пошук виконавця, адже кожна пісня має знайти свого виконавця. Я познайомився з творчістю соліста Львівського національного театру опери та балету Петра Радейка, хоч особисто не був знайомий. Після того розпочалася активна робота. Долучилося багато музикантів, зокрема Андрій Яцків, автор проекту, художній керівник Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок», який зробив заранжував твір. До Академічного інструментального ансамблю «Високий Замок» долучилися Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова», Галицький муніципальний хор «Гомін» та хор Львівського училища культури і мистецтв. Мене підтримали багато людей у Львові, чого я не очікував, близько 70 людей взяли участь у відеозйомці кліпу. Я вдячний за співпрацю. Це надихає на майбутю ще більш активнішу  роботу».

Як розповів автор проекту Андрій Яцків: «Оскільки початковий варіант пісні був винятково під фортепіано, хотілося додати їй динаміки, зробити більш емоційно насиченою, барвистою, якщо так можна сказати, і власне Петро Радейко звернувся до мене з ідеєю, щоб втілити цей задум. Коли я прослухав пісню у виконанні автора, то відчув її співзвучність нашим думкам про сьогодення. Пісня переконала. Розпочали втілювати цю ідею з ансамблем «Високий Замок», але згодом долучилися інші виконавці. І, звичайно, твір отримав інший масштаб звучання. Переконаний, що ця річ не робиться для популяризації якоїсь особи, чи для показу майстерності виконавців. Це є внеском з нашого боку до тих кроків, які робить наш український народ для того, щоб зрозуміти хто він і де він. Щоб ми самоідентифікувалися й збагнули, які проблеми нас чекають, або можуть чекати, якщо ми не об’єднаємося.

З одного боку, це пісня-сповідь, а з іншого пісня-реквієм. Зараз пісня вже записана в аудіоваріанті, йде доопрацювання, розпочата робота над відеопроектом. Хочеться, щоб  ця робота мала вплив і на наступні покоління і щоб більше такого не повторилося. Нехай це буде нагадування, що є речі дуже важливі у житті, про які варто пам’ятати щодень».

Петро Радейко додав: «Коли я вперше послухав пісню «Мамо, не плач», у мене було відчуття, що заспівати її буде непросто, а, може, й неможливо. Коли розпочав роботу над репетицією, щось защеміло в горлі і ноти не лилися. Потрібно хіба бути черствим, щоб просто відспівувати. Звичайно, що був період переосмислення, настроювання, тому я себе свідомо заставляв, включав холодний розум, щоб у певний момент контролювати.

Драматизм пісні надзвичайно великий. Хоч в житті мені доводилося співати різні пісні, але ця навіть містична. Свого роду такі пісні співати непросто. Мене навіть запитали якось, чи не страшно співати такі пісні. Але я скажу: «Страшно мовчати у такій ситуації». Для митців зброя – це мистецтво.

Ми бачимо, що у третьому тисячолітті йде інша війна. Це війна інформаційна. І ми мусимо долучатися, а слово пісні – це величезна зброя, якою український народ володіє дуже сильно. Потрібно об’єднуватися і переконувати  інших людей, які, можливо, думають по-іншому через ту фальшиву інформацію, яка зараз поширюється російськими мас-медіа. Достукатися до серця, до душі, щоб правда торжествувала, а в цій пісні вся правда, кожен може сприймати по-своєму, але кожен, послухавши, може зробити для себе висновок».

             

 

             Лист автора тексту пісні « Мамо, не плач» з Португалії:

          - Я дивуюся, як у світі все взаємопов'язано. Це я до того, що пісню буде виконувати мій земляк, яворівчанин Петро Радейко. Передайте йому величезне вітання. Тепер щодо написання вірша. Мене часто запитують, як він був написаний, як народилися ці слова. Поки написала цього вірша, думала, що переживу інфаркт, перед очима стояли згорьовані матері, зчорнілі від непоправної втрати батьки. Колись давно, ще у студентські роки трапилася зі мною біда, потрапила у лікарню в край важкому стані. В той час мобільників ще не було, отож я не знала, як маю повідомити рідних. Мама в той час сиділа біля вікна і вишивала і раптом якась маленька пташка почала битися крильцями і дзьобиком в шибку. І мама  приїхала. Мені дуже хотілося розрадити, підтримати матерів України, які втратили найдорожче - дітей. Я шукала слова, щоб сказати про велику любов їх синів до своєї землі. Людина на землі є людиною тоді, коли має в душі три святині - Бог, рідна земля і мама.

Я хотіла сказати, що помирає тіло, а душа - вона вічно житиме. Вічно житиме пам'ять про Героїв Майдану. Щиро дякую прекрасному композитору Михайлу Олійнику за те, що мій вірш став душевною піснею.Дякую всім музикантам, які зробили величезну роботу.

 

Я вірю, що країна, в якій живуть такі люди, які готові на смерть за свої ідеали, має всі шанси стати багатою і процвітаючою. Слава Україні!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29 травня, у Львівській опері відбулося урочисте нагородження кращих людей Львова за версією журналу  "RIA-Львів". Дует Олени Корнєєвої та соліста Львівської опери Петра Радейка був одним з найкращих виступів, який викликав фурор у глядачів.